Еріх Марія Ремарк

Еріх Марія Ремарк народився наприкінці ХІХ століття. Його справжнє ім'я — Еріх Пауль. Досягши вісімнадцятирічного віку, молодик став учасником боїв Західного фронту Першої світової війни. Через кілька місяців після початку боїв він отримав серйозне поранення і до кінця проходив госпітальне лікування. Демобілізувавшись, Ремарк змінив безліч професій — від учителя до органіста психіатричної лікарні. Тільки з 1921 року Еріх долучається до літературної діяльності та бере псевдонім, додавши собі ім'я матері — Еріх Марія Ремарк. Життєві перипетії Ремарка стали основою більшості його книг. У 1929 році вийшов роман «На Західному фронті без змін», який номінувався на Нобелівську премію. Минув зовсім недовгий термін, як гучний твір та інші книги письменника заборонили нацисти. Через початок Другої світової війни Ремарк вирішив емігрувати за океан. У 1949 році Еріх Марія повернувся на батьківщину і дізнався про серйозну хворобу, що у нього розвинулась. Майбутнє малювалося письменнику похмурими фарбами, але це не завадило йому написати ряд творів, що отримали визнання: «Життя у позику», «Ніч у Лісабоні», «Три товариші», «Чорний обеліск», «Тріумфальна арка».