На Західному фронті без змін

Одна з перших книг про війну в більш-менш осмисленому віці. Не думаю, що вона підходить підліткам, але певні почуття до промивання мізків, насильства та "військової романтики" викликає, так що я дуже вдячна батькові, який зібрав удома УСЬОГО Ремарка.
Не сказати, щоб хотілося її часто перечитувати (на відміну від Чорного Обеліска), але прочитати варто.

Книга про те, як війна зламала долю цілого покоління людей. Їм було лише 20. У кожного були свої мрії та надії, але війна внесла свої корективи. Автор геніально описує життя солдатів на передовій, їх переживання та мрії. У книзі присутні досить жорстокі моменти, пов'язані з травмами, нанесеними снарядами та смертю. Але це війна та автор зобразив її без прикрас.

На Західному фронті без змін. Книга чудова, жорстка, правдива, оголює всі сторони війни. Радив би прочитати всім тим безумцям, хто вважає війну хоч якоюсь мірою "романтичною" чи щось подібне. Дуже влучний епілог: "Ця книга не спроба виправдатися чи сповідатися. Ця книга про втрачене покоління". І справді співчуваєш ще молодим хлопцям, які навіть не розуміють за що б'ються. Їм сказали – вони роблять. Їм наказали – вони виконують. А в головах, як і в будь-якої нормальної молодої людини, звичайні мирські потреби: поїсти, поспати, любити, жити. І нехай є деякі дивні моменти (наприклад епізод із груповим випорожненням), нехай я чомусь не запам'ятав ім'я головного героя, але всіх хлопців стає шкода. Загалом книга є обов'язковою для прочитання кожному.

Підсумок: твір "На західному фронті без змін" - чудовий.
5 із 5.

Напишу про два романи. "На західному фронті без змін" - це Перша Світова війна та "Час жити і час помирати" - це вже Друга Світова війна.
Ці романи відрізняються лише героями та місцями подій, та й те, місця не такі важливі коли довкола війна. Обидва романи про простого солдата з фронту, як він і його товариші на фронті воювали і проводили час (якщо можна сказати), про що говорили, як проводили відпустки, про почуття.
Найдивніше, нам багато хто говорить, що у Другій війні були фашисти, які вбивали всіх без розбору, і прочитавши ці романи, я розумію, що вони виконували наказ, що вони так само переживали, їм не потрібна була ця війна, вони просто хотіли жити. У цих романах описані страхи бомбардування, як вони сидять в окопі і повз пролітає кисть руки з сусіднього окопа, та й не тільки бомбардування а й взагалі всієї війни. Сумно було коли дізнаєшся, що героям лише 18-20 років, і ось ці молоді хлопці бачили смерть і вмирають самі.
Сам Ремарк показує свою думку, що війна це не правильно, і Перша і Друга.

Кривава та жорстока війна. Без перебільшень. Вона змінює долі. Читаючи, уявляєш весь жах того, що відбувається. Я нарешті почала розуміти, що німці теж люди, і вони так само не були раді цій війні. Там, у Німеччині, теж гинули ні в чому не винні солдати. Де справедливість? Кому потрібна війна, якщо від неї нема нікому користі?!
"На Західному фронті без змін" - безперечно чудовий твір. Читала захлинаючись, вбирала в себе кожен рядок, кожне слово.