МОРСЬКИЙ АД

МАБУТЬ, ВИ ВЖЕ БУВАЛИ РАНІШЕ в Морському Аду, навіть не знаючи про це.

Коли ви приїздили туди, надворі точно було літо. На пляжі продавали морозиво, стояли лежаки, а вашу картоплю фрі намагався поцупити мартин. Ви, певне, тинялися літоралями^[1] зі своєю мамою, а ваш тато надибав ту дивну мушлю. Пригадуєте? Закладаюсь, що, відчалюючи додому, ви глянули з вікна автівки на напис «МОРСЬКИЙ САД», — літери якого світились лампочками над причалом, — і вже готові були забути про той день, проведений на узбережжі.

Якимось таким було те місце.

Влітку.

Але спробуйте завітати сюди, коли вриваються перші зимові бурі, коли літеру «С» здуває з причалу, як це завше трапляється в листопаді. Коли морська імла здіймається над вулицями містечка велетенськими примарними щупальцями, а солоний бриз брязкотить об вікна готелю «Гранд Наутілус». Тоді мало хто навідується до Морського Аду. Навіть місцеві жителі тримаються подалі від берега, коли

опускається темрява, а вітер завиває між Гаврових скель та уламків лінкора «Левіафан», де дотепер, подейкують, мешкає слизький маламандер.

Та ви, мабуть, не вірите в маламандера. Либонь, вважаєте, що такої людини-амфібії не може існувати в природі. Заради бога. Насолоджуйтеся своїм морозивом і лежаками. Хай там як, а ця історія, певно, не для вас. Узагалі, зробіть собі таку ласку — зараз же припиніть читати. Згорніть цю книжку і замкніть її у старій жерстяній коробці. Обмотайте коробку важким ланцюгом і викиньте її з причалу. Забудьте, що ви взагалі коли-небудь чули про Морський Ад. Поверніться до свого звичного життя - станьте дорослими, одружіться і створіть сім’ю. А коли ваші дітки почнуть ходити, повезіть їх також на день до моря. Влітку, звісно ж. Прогуляйтеся пляжем і самі надибайте дивну мушлю. Нахиліться, щоб підібрати її. Тільки що це? Вона до чогось прилипла...

Прилипла до старої жерстяної коробки.

Замок вирвано, і ланцюга вже нема. Хіба море здатне на таке? Ви відмикаєте коробку і бачите, що...

Вона порожня.

Усередині немає нічого, крім молюсків та водоростей, і ще чогось. Чогось подібного на... слиз?

Ви чуєте позаду звук — схожий на кроки, що наближаються. На слизькі кроки ластів, що наближаються.